Всі записи автора

У 2025 році Пенсійний фонд України звернув увагу на важливі аспекти оформлення електронних листків непрацездатності у випадках, пов’язаних із нещасними випадками на виробництві або професійними захворюваннями. Ці нюанси мають критичне значення для правильного призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності та забезпечення своєчасних виплат.

Як визначається зв’язок непрацездатності з професійною діяльністю

Якщо працівник повідомляє лікаря, що його непрацездатність пов’язана з нещасним випадком на роботі або професійним захворюванням, лікар вказує це в медичному висновку. Це стосується випадків, коли первинна причина непрацездатності класифікується як “загальна хвороба чи травма”, але фактично вона пов’язана з умовами роботи.

Процес зміни причини непрацездатності

Зміна категорії непрацездатності в електронному листку можлива лише після завершення офіційного розслідування нещасного випадку чи професійного захворювання. Після того, як розслідування буде завершено, і відповідний акт (форма Н-1/П або П-4) буде зареєстровано в Пенсійному фонді, фахівці внесуть коригування до електронного листка непрацездатності, що дозволить змінити причину з “загальної травми чи хвороби” на професійну.

Чому правильне оформлення листка непрацездатності є важливим

Правильне оформлення документів, що підтверджують непрацездатність, має велике значення для того, щоб допомога була виплачена вчасно і в повному обсязі. Невірно оформлені документи можуть призвести до затримок або навіть відмови у виплатах, що ускладнить ситуацію для постраждалого працівника.

Рекомендації для застрахованих осіб

• Інформуйте лікаря: Якщо ваша непрацездатність пов’язана з виробничими умовами, обов’язково повідомте про це лікаря.
• Стежте за ходом розслідування: Переконайтесь, що розслідування нещасного випадку або професійного захворювання проводиться у відповідності до вимог і що відповідні акти реєструються в Пенсійному фонді.
• Перевіряйте дані в листку непрацездатності: Пильно стежте за коректністю внесення всіх даних у електронний листок і своєчасністю оновлення інформації.

Дотримуючись цих простих порад, ви зможете забезпечити своєчасні страхові виплати у випадках, пов’язаних із травмами на роботі чи професійними захворюваннями.

Іларіон Чайка

Експерт технічний з промислової безпеки та аудиту стану охорони праці, поєдную професійну діагностику обладнання підвищеної небезпеки з упровадженням сучасних стандартів комплаєнсу та розбудовою прогресивної культури безпеки на українських підприємствах.

www.instagram.com/ilarionchayka/

Інструкції з охорони праці — це не просто бюрократія, яку «треба мати», а базовий інструмент для зниження виробничих ризиків. Вони визначають, як діяти працівнику до, під час і після виконання обов’язків, а також у надзвичайних ситуаціях. Правильно оформлена інструкція — це запорука безпеки, юридичної захищеності та впорядкованих робочих процесів.

Проєкт «Охорона праці і пожежна безпека» надає готові або індивідуально розроблені інструкції для різних посад і видів діяльності. Ми адаптуємо документи під специфіку вашого підприємства та забезпечуємо відповідність законодавству.

Інструкції потрібні підприємству?

Залежно від характеру діяльності та вимог закону, на підприємстві можуть діяти:

• міжгалузеві нормативно-правові акти;
• типові (примірні) інструкції;
• локальні інструкції, затверджені роботодавцем.

Кожна з них повинна включати:

• загальні вимоги безпеки;
• порядок дій до початку, під час та після роботи;
• алгоритм дій у разі аварії чи нестандартної ситуації.

За потреби структура доповнюється специфічними пунктами — наприклад, для робіт зі шкідливими умовами або у закладах освіти.

Інструкція з охорони праці для діловода (приклад)

Цей документ враховує характер адміністративної роботи в офісі чи навчальному закладі, а також основні фактори ризику.

Основні вимоги:

• До роботи допускаються особи віком від 18 років, які пройшли інструктаж, медогляд та перевірку знань з охорони праці.
• Працівник зобов’язаний дотримуватись правил внутрішнього розпорядку, санітарно-гігієнічних норм, графіку праці та відпочинку.
• Професія передбачає зорове навантаження, контакт з офісною технікою, ризик електротравм.
• Необхідно знати, де розміщені аптечка, вогнегасники, план евакуації.
• У разі несправності обладнання або загрози для здоров’я — негайно повідомити відповідальну особу.

Перевірка перед початком роботи

Перед стартом робочого дня діловод має:

• Упевнитися, що освітлення відповідає нормам (мінімум 150 лк для ламп розжарювання, 300 лк — для люмінесцентних).
• Провітрити приміщення.
• Перевірити справність офісної техніки (ПК, принтер, сканер тощо).
• Оглянути розетки, кабелі, подовжувачі — не працювати з пошкодженими.
• Перевірити наявність та придатність аптечки, вогнегасника.
• Повідомити адміністрацію про будь-які пошкодження меблів або обладнання.

Під час роботи:

• Організовуйте документи системно, тримайте стіл у порядку
• При слабкому освітленні — використовуйте настільну лампу
• Дотримуйтесь правил безпеки при роботі з електроприладами:

— не торкайтесь техніки мокрими руками

— не втручайтесь у роботу принтера, коли він увімкнений

— не залишайте включену техніку без нагляду

• Щогодини — робіть перерву для очей і легкої розминки.
• Кожні 2 години — провітрюйте кабінет.
• Не використовуйте в приміщенні обігрівачі та несправні електропристрої.
• У разі аварії — чітко дотримуйтесь інструкцій з евакуації.
• Кожен випадок травмування чи інцидент — обов’язково фіксується і повідомляється.

Відповідальність за порушення

Недотримання інструкції тягне за собою дисциплінарну відповідальність. Працівник може бути направлений на позапланову перевірку знань або повторний інструктаж.

Іларіон Чайка

Експерт технічний з промислової безпеки та аудиту стану охорони праці, поєдную професійну діагностику обладнання підвищеної небезпеки з упровадженням сучасних стандартів комплаєнсу та розбудовою прогресивної культури безпеки на українських підприємствах.

www.instagram.com/ilarionchayka/

Відмова у прийомі на роботу лише через те, що кандидату з інвалідністю потрібно створити спеціальні умови, — це порушення закону та ознаки дискримінації.

Законодавство України чітко забороняє будь-які обмеження трудових прав, які не пов’язані з професійними якостями людини. Роботодавець не має права відмовити у працевлаштуванні через інвалідність, якщо претендент відповідає вимогам посади за досвідом, освітою чи станом здоров’я, який дозволяє виконувати посадові обов’язки.

Відмова у прийомі на роботу: що треба знати

Крім того, міжнародні норми, які визнає і наша держава, гарантують людям з інвалідністю право працювати на рівних умовах з іншими. Відмова у створенні належних умов — наприклад, відмова адаптувати робоче місце — вважається формою дискримінації.

Чи може роботодавець просто відмовити — і все?

Ні. Якщо особа звертається з вимогою пояснити причину відмови, роботодавець зобов’язаний це зробити письмово. І ця причина повинна відповідати вимогам закону — зокрема, бути обґрунтованою і стосуватись саме професійної придатності, а не особистих характеристик людини. Заборонено встановлювати довільні критерії, як-от вік або освіту, якщо такі обмеження прямо не передбачені законодавством.

Про робочі місця для людей

Робочі місця повинні бути облаштовані з урахуванням індивідуальних потреб, зокрема відповідно до програм реабілітації. Мова йде як про спеціальне обладнання чи адаптацію робочого простору, так і про гнучкі графіки, інші умови, що дають змогу ефективно виконувати посадові обов’язки.

Роботодавець також зобов’язаний співпрацювати з державною службою зайнятості, надаючи інформацію, необхідну для сприяння працевлаштуванню таких осіб. Відмова у працевлаштуванні людині з інвалідністю лише через можливі витрати на облаштування місця — це порушення прав і норм чинного законодавства. Роботодавець не просто не має права дискримінувати, а й зобов’язаний створити умови для повноцінної трудової участі таких осіб.

Іларіон Чайка

Експерт технічний з промислової безпеки та аудиту стану охорони праці, поєдную професійну діагностику обладнання підвищеної небезпеки з упровадженням сучасних стандартів комплаєнсу та розбудовою прогресивної культури безпеки на українських підприємствах.

www.instagram.com/ilarionchayka/

Навіть якщо в компанії працює лише кілька людей, вимоги з охорони праці залишаються чинними. Часто виникає питання: чи повинен проходити навчання керівник? А як щодо працівника, який відповідає за підготовку інструкцій? Давайте розберемося, кого саме стосуються ці зобов’язання, а також що треба знати про інструктаж для працівників.

Для кого це підходить?

Як вказано у відповідному законі, усі керівники та посадові особи, мають:

• перед тим, як почати працювати на відповідній посаді, обов’язково проходять навчання по цій тематиці;

• підтверджувати свої знання, не рідше чим раз на трирічний термін.

Ця вимога однаково стосується як керівника підприємства, так і головних спеціалістів — незалежно від кількості працівників у штаті.

Чи має проходити навчання фахівець, який готує інструктаж?

Якщо працівник розробляє відповідні інструктажі, то він також повинен навчатись і підтвердити ці отримані знання.

Згідно із законодавством, за організацію процесу створення інструкцій відповідає роботодавець. Але безпосередньо цю роботу виконують керівники підрозділів або відповідальні працівники, на яких покладено такі обов’язки.

Оскільки складання інструкцій напряму пов’язане з безпекою всіх працюючих, то відповідний керівник, чи інший посадовець, повинен пройти навчання.

Хто має право проводити інструктажі?

Відповідні інструктажі можуть проводити тільки ті працівники, які:

• Отримали знання по ОП;
• Навчались на офіційній основі і можуть це підтвердити.

У невеликих організаціях цю функцію зазвичай виконує керівник або спеціаліст, уповноважений наказом.

Якщо працівники працюють віддалено або вдома, інструктажі можна організовувати дистанційно — через відеозв’язок чи інші цифрові платформи. Головне — зафіксувати проведення інструктажу в електронному журналі або іншому документі.

Навіть якщо у штаті лише кілька людей, проходження навчання з охорони праці є обов’язковим для керівників і фахівців, які мають справу з безпекою праці — зокрема, тих, хто створює інструкції. А проводити інструктаж має право лише навчена й офіційно уповноважена особа.

Іларіон Чайка

Експерт технічний з промислової безпеки та аудиту стану охорони праці, поєдную професійну діагностику обладнання підвищеної небезпеки з упровадженням сучасних стандартів комплаєнсу та розбудовою прогресивної культури безпеки на українських підприємствах.

www.instagram.com/ilarionchayka/

В наш теперішній час, все частіше працівники беруть відпустки за власний рахунок, але тут є свої нюанси. Це вимушений крок, але іноді — єдиний можливий. Незважаючи на те, що заробітна плата не буде нараховуватись, це місце повинно зберегтись за даним працівником.

Що про це говорить закон?

Така відпустка регламентується низкою документів. Серед яких можна відмітити Кодекс про працю і відповідні закони.

В цих документах чітко прописано, як і яким чином, роботодавець повинен надавати відпустки, а також, коли працівнику буде відмовлено в цьому.

Відпустка: види і особливості

Є два типи відпусток, які не оплачуються:

• Обов’язкового характеру — це ті, які прописані в законі і по яким роботодавець в будь-якому випадку повинен її підписати. Сюди можна віднести різні життєві ситуації, які передбачені законом.
• По домовленості, коли працівник і роботодавець згодні з цим.
• Ключова різниця між ними — коли відмовити роботодавець не може, так як відпустка передбачена законом.

Особливості оформлення

Ось що важливо знати тим, хто планує скористатися неоплачуваною відпусткою:

• Ініціатором має бути сам працівник — така відпустка не може бути нав’язана роботодавцем.
• Трудовий стаж не має значення — відпустку може взяти і новоприйнятий працівник.
• Форма трудових відносин (повна зайнятість, сумісництво тощо) не впливає на право на відпустку.
• Тривалість не залежить від відпрацьованих днів у році.

Також варто знати: якщо працівник під час такої відпустки захворів, лікарняний не оплачується, а сам період відпустки не продовжується.

Що відрізняє ці відпустки від щорічних?

Неоплачувана відпустка має кілька важливих відмінностей від стандартної щорічної:

• Святкові та неробочі дні не подовжують її тривалість.
• У випадку хвороби вона не переноситься.
• Не накопичується на наступний рік — якщо не скористалися, право згорає.

Чи можна звільнити під час такої відпустки?

Загальне правило: звільнення з ініціативи роботодавця в час відпочинку заборонене. Проте, в умовах війни можуть бути винятки.

Якщо працівника планують звільнити в час відпочинку, дата звільнення призначається на перший робочий день після її завершення. Винятковою є ситуація працівника з вагітністю, пологами або доглядом за сином чи дочкою, вік яких до трьох років — у цих випадках звільнення заборонено повністю.

Кому відпустка надається обов’язково?

Стаття 25 Закону No 504 передбачає низку категорій працівників, яким така відпустка має бути надана за першою вимогою. До них належать, зокрема:

• Особи з інвалідністю.
• Працівники у зв’язку з сімейними обставинами (наприклад, при народженні дитини чи смерті родича).
• Ветерани, пенсіонери, студенти — у передбачених законом випадках.

Головне — період відпустки має чітко відповідати події, яка стала її підставою. Роботодавець не має права відмовити у такій заяві.

Іларіон Чайка

Експерт технічний з промислової безпеки та аудиту стану охорони праці, поєдную професійну діагностику обладнання підвищеної небезпеки з упровадженням сучасних стандартів комплаєнсу та розбудовою прогресивної культури безпеки на українських підприємствах.

www.instagram.com/ilarionchayka/

Український парламент у першому читанні підтримав законопроєкт No9510, який передбачає посилення захисту працівників у випадках затримки чи невиплати заробітної плати. Йдеться не лише про нові штрафи для роботодавців, а й про створення додаткових гарантій у разі банкрутства компанії.

Що змінює законопроєкт No9510?

Пеня за кожен день прострочення

Якщо заробітна плата не виплачена протягом 15 днів після завершення розрахункового місяця — роботодавець зобов’язаний нарахувати працівнику пеню. Її розмір — щонайменше облікова ставка Нацбанку за кожен день затримки. У трудовому чи колективному договорі може бути передбачено вищий розмір.

Право призупинити роботу

Працівник отримає законну підставу тимчасово припинити виконання трудових обов’язків, якщо зарплату затримують більш ніж на 15 календарних днів.

Гарантійна установа для виплат

У випадку фінансової неспроможності роботодавця, грошові зобов’язання перед працівниками можуть бути погашені за рахунок спеціально створеної державної установи. Вона виплачуватиме заборгованість у межах, визначених законом.

Компенсація у разі банкрутства

Якщо підприємство збанкрутує або звільнить працівника до відкриття справи про банкрутство, передбачена компенсація — до трьох середньомісячних зарплат. Але не більше 12 мінімальних заробітних плат, встановлених на початок року.

Компенсація враховується до страхового стажу

Термін, за який працівнику виплатили компенсацію (за наявності сплати ЄСВ), буде включено до страхового стажу. Це важливо для нарахування пенсії в майбутньому.

Заборгованість: коли запрацюють нові норми?

Більшість нововведень набудуть чинності лише після завершення воєнного стану. Це дозволить зменшити навантаження на бізнес, який сьогодні працює в умовах невизначеності, мобілізує ресурси, платить податки та забезпечує робочі місця навіть у кризових умовах.

Що варто знати роботодавцям і працівникам?

• Роботодавці нестимуть більшу відповідальність за затримку зарплат.
• Працівники зможуть ефективніше захищати свої права, зокрема призупиняти роботу без наслідків.
• У разі банкрутства буде можливість отримати компенсацію за рахунок державного механізму.

Оплачений компенсаційний період не «випаде» зі страхового стажу.

Іларіон Чайка

Експерт технічний з промислової безпеки та аудиту стану охорони праці, поєдную професійну діагностику обладнання підвищеної небезпеки з упровадженням сучасних стандартів комплаєнсу та розбудовою прогресивної культури безпеки на українських підприємствах.

www.instagram.com/ilarionchayka/

Коли працівник приходить на нове місце роботи, роботодавець зобов’язаний правильно продовжити ведення його трудової книжки. Але іноді трапляються нестандартні ситуації — наприклад, коли записи про попередню діяльність зроблені не в тому розділі. Чи потрібно виправляти старі записи? І куди вносити нові — якщо сторінка, здається, ще не завершена?

Де мають бути записи про трудову діяльність?

Згідно з Інструкцією No58, усі дані про прийняття на роботу, звільнення або переведення повинні вноситися виключно до розділу «Відомості про роботу».

Якщо ж цей розділ уже повністю заповнений, роботодавець має оформити вкладиш до трудової книжки. Він є офіційним продовженням книжки, вшивається до неї і ведеться за тими ж правилами, що й основна частина.

В трудовій книжці попередні записи — у розділі для нагород?

Буває, що на попередньому місці роботи кадровик зробив записи не в той розділ — наприклад, у «Відомості про нагородження». У такому випадку виправляти ці дані не потрібно. Їх залишають у тому вигляді, як є.

А от нові записи вже слід вести правильно: або у вкладиші, або в основному розділі «Відомості про роботу», якщо там ще залишились незаповнені сторінки.

А якщо трудова — ще радянського зразка?

Інколи працівник приносить стару радянську трудову книжку — зразка 1974 року. Вона містить дві частини: одну російською, іншу українською. Що робити в такому випадку?

• Якщо українська частина порожня — можна сміливо продовжити записи саме там, у розділі «Відомості про роботу».
• Якщо ж в українській частині вже є хоча б один запис — бажано не змішувати старі й нові записи та оформити вкладиш.

Підсумки:

• Всі нові записи мають бути в розділі «Відомості про роботу» або у вкладиші.
• Неправильно заповнені розділи не виправляються, але й не використовуються надалі.
• Стара радянська книжка — не проблема, якщо правильно визначити, з якої частини її можна продовжити.

Порада для кадровиків: завжди перевіряйте, де саме завершуються записи і в якому стані трудова книжка. Це допоможе уникнути зайвих помилок і зауважень під час перевірок.

Іларіон Чайка

Експерт технічний з промислової безпеки та аудиту стану охорони праці, поєдную професійну діагностику обладнання підвищеної небезпеки з упровадженням сучасних стандартів комплаєнсу та розбудовою прогресивної культури безпеки на українських підприємствах.

www.instagram.com/ilarionchayka/

Якщо на підприємстві укладено колективний договір, у якому передбачено три оплачуваних дні відпустки при укладанні шлюбу, працівник має повне право скористатися цим. Але постає питання: чи можна надати ще й додаткову неоплачувану відпустку — наприклад, працівникові з інвалідністю ІІ групи?

Додаткова відпустка без збереження заробітної плати?

Закон України «Про відпустки» дозволяє надавати додаткові дні відпустки без збереження зарплати певним категоріям працівників. Наприклад, особи з інвалідністю І та ІІ груп можуть щорічно брати до 60 календарних днів неоплачуваної відпустки.

Також у статті 25 цього Закону прямо передбачено можливість надати до 10 календарних днів відпустки без збереження зарплати у зв’язку з укладенням шлюбу — ця норма є обов’язковою до виконання.

Чи сумуються дні такої відпустки з іншими

Ця відпустка не враховується в загальний ліміт до 15 календарних днів на рік, які працівник може взяти за сімейними обставинами або іншими причинами (відповідно до статті 26 Закону). Тобто, 10 днів за фактом одруження — це окрема, гарантована законом можливість, і вона не впливає на інші особисті відпустки.

Як працює колективний договір

Згідно з трудовим законодавством, положення колективного договору діють для всіх працівників, незалежно від членства в профспілці. Якщо роботодавець передбачив додаткову оплачувану відпустку у разі шлюбу — вона діє поряд з іншими видами відпусток, гарантованих законодавством.

Працівник з інвалідністю ІІ групи, який укладає шлюб, має право:

• на оплачувану відпустку (якщо вона передбачена колективним договором);

• на до 10 днів відпустки без збереження зарплати — окремо, згідно із законом;

• додатково — ще до 60 днів неоплачуваної відпустки як особа з інвалідністю, якщо є потреба. Ці дні не підсумовуються в межах 15-денного ліміту “за згодою сторін” — вони надаються в обов’язковому порядку.

Іларіон Чайка

Експерт технічний з промислової безпеки та аудиту стану охорони праці, поєдную професійну діагностику обладнання підвищеної небезпеки з упровадженням сучасних стандартів комплаєнсу та розбудовою прогресивної культури безпеки на українських підприємствах.

www.instagram.com/ilarionchayka/

Щоб захистити врожай від шкідників, багато городників використовують інсектициди — хімічні засоби, що ефективно знищують комах на різних етапах розвитку: яйця, личинки та дорослі особини. Але разом з користю такі препарати можуть нести небезпеку для людей, тварин і навколишнього середовища.

Інсектициди поділяються за класами токсичності:

• 1-й клас — надзвичайно небезпечні речовини, які дозволено використовувати тільки в нежитлових або складських приміщеннях. Після обробки обов’язкове тривале провітрювання.
• 2-й клас — високонебезпечні хімікати, заборонені для обробки рослин, які вирощуються для харчування.
• 3-й клас — помірно небезпечні засоби, дозволені для використання в садах і на городах.
• 4-й клас — малотоксичні препарати, які швидко розкладаються та можуть застосовуватись для плодових культур.

Як безпечно працювати з інсектицидами

Щоб звести до мінімуму ризики для здоров’я, потрібно дотримуватись простих, але обов’язкових правил:

Користуйтесь засобами індивідуального захисту: щільними гумовими рукавичками, головним убором, маскою або респіратором, захисними окулярами, гумовими чоботами.

Не допускайте потрапляння препарату на шкіру, слизові оболонки та в дихальні шляхи.

Після завершення робіт ретельно вимийте руки та обличчя з милом, а краще — прийміть душ.

Не залишайте розведені розчини та відкриті упаковки в доступних місцях — особливо там, де є діти чи тварини.

Використовуйте лише розпилювачі. Заборонено обробляти рослини віниками, ситами чи вручну.

Що може спричинити отруєння

Небезпека полягає не лише в безпосередньому контакті з хімікатом, а й у його потраплянні в повітря, ґрунт, воду з криниці або на продукти харчування. Під час обробки потрібно зачинити вікна та двері в будинку, захистити колодязі, не пускати тварин на ділянку й не залишатись там самим.

Симптоми отруєння інсектицидами

Найпоширеніші ознаки:

• головний біль;

• нудота та блювання;

• діарея;

• запаморочення;

• слабкість і втома. Якщо ви відчули подібні симптоми — негайно припиніть роботу, зніміть забруднений одяг, промийте відкриті ділянки тіла, вийдіть на свіже повітря і зверніться до лікаря.

Іларіон Чайка

Експерт технічний з промислової безпеки та аудиту стану охорони праці, поєдную професійну діагностику обладнання підвищеної небезпеки з упровадженням сучасних стандартів комплаєнсу та розбудовою прогресивної культури безпеки на українських підприємствах.

www.instagram.com/ilarionchayka/