В наш теперішній час, все частіше працівники беруть відпустки за власний рахунок, але тут є свої нюанси. Це вимушений крок, але іноді — єдиний можливий. Незважаючи на те, що заробітна плата не буде нараховуватись, це місце повинно зберегтись за даним працівником.

Що про це говорить закон?

Така відпустка регламентується низкою документів. Серед яких можна відмітити Кодекс про працю і відповідні закони.

В цих документах чітко прописано, як і яким чином, роботодавець повинен надавати відпустки, а також, коли працівнику буде відмовлено в цьому.

Відпустка: види і особливості

Є два типи відпусток, які не оплачуються:

• Обов’язкового характеру — це ті, які прописані в законі і по яким роботодавець в будь-якому випадку повинен її підписати. Сюди можна віднести різні життєві ситуації, які передбачені законом.
• По домовленості, коли працівник і роботодавець згодні з цим.
• Ключова різниця між ними — коли відмовити роботодавець не може, так як відпустка передбачена законом.

Особливості оформлення

Ось що важливо знати тим, хто планує скористатися неоплачуваною відпусткою:

• Ініціатором має бути сам працівник — така відпустка не може бути нав’язана роботодавцем.
• Трудовий стаж не має значення — відпустку може взяти і новоприйнятий працівник.
• Форма трудових відносин (повна зайнятість, сумісництво тощо) не впливає на право на відпустку.
• Тривалість не залежить від відпрацьованих днів у році.

Також варто знати: якщо працівник під час такої відпустки захворів, лікарняний не оплачується, а сам період відпустки не продовжується.

Що відрізняє ці відпустки від щорічних?

Неоплачувана відпустка має кілька важливих відмінностей від стандартної щорічної:

• Святкові та неробочі дні не подовжують її тривалість.
• У випадку хвороби вона не переноситься.
• Не накопичується на наступний рік — якщо не скористалися, право згорає.

Чи можна звільнити під час такої відпустки?

Загальне правило: звільнення з ініціативи роботодавця в час відпочинку заборонене. Проте, в умовах війни можуть бути винятки.

Якщо працівника планують звільнити в час відпочинку, дата звільнення призначається на перший робочий день після її завершення. Винятковою є ситуація працівника з вагітністю, пологами або доглядом за сином чи дочкою, вік яких до трьох років — у цих випадках звільнення заборонено повністю.

Кому відпустка надається обов’язково?

Стаття 25 Закону No 504 передбачає низку категорій працівників, яким така відпустка має бути надана за першою вимогою. До них належать, зокрема:

• Особи з інвалідністю.
• Працівники у зв’язку з сімейними обставинами (наприклад, при народженні дитини чи смерті родича).
• Ветерани, пенсіонери, студенти — у передбачених законом випадках.

Головне — період відпустки має чітко відповідати події, яка стала її підставою. Роботодавець не має права відмовити у такій заяві.

Oновлено 06.05.2025