Якщо державний службовець порушив закон, логічно виникає питання: а де був його керівник? Чому не помітив порушення, не проконтролював, не попередив? І чи завжди відповідальність має нести виключно підлеглий?

У деяких випадках до відповідальності може бути притягнутий саме керівник. Розбираємось, коли і за яких умов це можливо.

Що зобов’язаний дотримуватись держслужбовець?

Державний службовець має діяти виключно в межах закону, не виходити за межі своїх повноважень, сумлінно виконувати службові обов’язки, а також дотримуватись професійної етики.

Якщо працівник свідомо або через недбалість не виконує посадові завдання, це вважається дисциплінарним порушенням і тягне за собою відповідальність. Така відповідальність може настати і за дії, і за бездіяльність.

Дисциплінарний проступок: що це таке?

Підставою для накладення стягнення є наявність дисциплінарного проступку. Це може бути як невиконання наказів або доручень, так і загальне нехтування службовими обов’язками.

До держслужбовця можуть застосовуватися такі види стягнень:

• зауваження;
• догана;
• попередження про неповну відповідність займаній посаді;
• звільнення.

Вид покарання обирається з урахуванням серйозності проступку, його наслідків, а також поведінки працівника до і після порушення.

Керівник: які ознаки має дисциплінарне порушення?

Щоб притягнути службовця до дисциплінарної відповідальності, необхідно довести кілька ключових факторів:

• факт неправомірних дій або бездіяльності;
• наявність вини;
• причинний зв’язок між діями працівника і наслідками порушення.

Якщо хоча б одна з цих умов відсутня — дисциплінарне провадження не має підстав.

Обов’язок доведення кожного елементу лежить на роботодавцеві або уповноваженому органі.

А якщо винен не підлеглий, а керівник?

Верховний Суд неодноразово підкреслював: у разі, якщо порушення скоєно підлеглим, але керівник не забезпечив належного контролю — відповідальність може покластися і на нього.

Щоб довести вину керівника, потрібно з’ясувати:

• чи входив до його обов’язків контроль за роботою підлеглого;
• чи було належним виконання цього обов’язку (наприклад, чи здійснювався контроль за документами або процесами);
• чи були реальні порушення з боку підлеглих;
• чи були притягнуті до відповідальності винні працівники і чи були спроби оскарження наказів.

Ключовим моментом у такій ситуації є факт самого порушення. Якщо підлеглий справді допустив порушення — питання про ефективність контролю керівника стає актуальним.

Що входить до складу дисциплінарного проступку?

Склад дисциплінарного проступку включає:

• об’єкт порушення (службові обов’язки);
• дії або бездіяльність працівника;
• негативні наслідки;
• зв’язок між порушенням і діями;
• суб’єктивну сторону (вина);
• особу, яка скоїла проступок.

Протиправна поведінка може полягати в ігноруванні вимог законодавства, правил внутрішнього розпорядку, посадових інструкцій, а також наказів керівництва.

Далеко не завжди відповідальність обмежується лише особою, яка допустила порушення. Якщо керівник не забезпечив контроль, не створив умов для дотримання законів і правил — відповідальність може торкнутись і його. Управлінська посада — це не лише про делегування, а й про персональну відповідальність за роботу підлеглих.

Oновлено 22.05.2025