Нові правила гри в умовах воєнного стану

Мораторій на перевірки бізнесу, запроваджений у 2022 році як екстрений захід підтримки, остаточно трансформується у систему точкового та ризикоорієнтованого нагляду. Постанова Кабінету Міністрів України № 121 від 28 січня 2026 року вносить фундаментальні корективи у ландшафт державного контролю, фактично завершуючи еру «повного ігнорування» регуляторних вимог.

Для підприємця це означає перехід від стратегії вичікування до стратегії активного комплаєнсу, адже держава легітимізує перевірки у найбільш чутливих для суспільства та економіки сферах.

2. Сюрприз №1: Перевірка за власним бажанням — інструмент ризик-менеджменту

Постанова № 121 офіційно закріплює право суб’єкта господарювання ініціювати позаплановий захід контролю «за власною заявою». На перший погляд, запрошувати інспектора добровільно — крок нетиповий, проте для зрілого бізнесу це стає стратегічним інструментом.

З точки зору експерта, така опція є критично важливою для «white-listing» компанії перед угодами M&A (злиття та поглинання), залученням міжнародних інвестицій або отриманням специфічних ліцензій. Замість того, щоб чекати раптового візиту, бізнес отримує можливість легалізувати свою доброчесність та мінімізувати юридичні ризики через офіційне підтвердження відповідності стандартам за власною ініціативою.

3. Сюрприз №2: Кінець «воєнної амністії» на виправлення порушень

Регулятор чітко артикулює: виявлені раніше недоліки не будуть забуті. Постанова легітимізує проведення позапланових перевірок для контролю виконання раніше виданих розпоряджень. Це сигнал про те, що держава повертається до системного нагляду, де кожен виявлений недолік має бути усунений у встановлені строки.

«…для перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).»

Для менеджменту це означає, що ігнорування старих протоколів тепер несе прямі юридичні наслідки. Контролери мають законне право повернутися для фінальної «роботи над помилками», і посилання на воєнний стан більше не буде автоматичним виправданням для бездіяльності.

4. Сюрприз №3: Життєво важливий контроль та міжнародні зобов’язання

Держава зміщує акцент на безпекові параметри, визначені статтею 6 Закону України № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю)». Позапланові заходи дозволяються за наявності реальної загрози життю, здоров’ю людини або екології. Це не лише внутрішня потреба, а й виконання міжнародних зобов’язань України, що є критичним для збереження експортного потенціалу.

Під особливий нагляд потрапляють:

• Карантин та захист рослин: контроль за поширенням шкідників.
• Насінництво та розсадництво: забезпечення якості посівного матеріалу.
• Біологічна та генетична безпека: суворий контроль за використанням ГМО у відкритих системах.
• Ветеринарна медицина та безпечність харчових продуктів: захист здоров’я тварин та споживачів.

Така жорсткість у агросекторі є прямою передумовою для подальшої інтеграції в ринки ЄС, де безпека продукції є безкомпромісною вимогою.

5. Сюрприз №4: Соціальний фокус — ціноутворення, ЖКГ та реімбурсація

Захист споживача у базових потребах (житло та ліки) стає пріоритетом №1. Держава розширює повноваження контролюючих органів для стабілізації соціальної сфери.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) тепер акцентує увагу на:

• Дотриманні державних регульованих цін у сфері житлово-комунальних послуг.
• Проведенні метрологічного нагляду, що безпосередньо впливає на коректність нарахувань у платіжках громадян.

Паралельно, Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) посилює контроль за аптечними мережами. Ключовий аспект — виконання договорів про реімбурсацію. Це означає, що реалізація програми «Доступні ліки» буде під пильним наглядом: держава перевірятиме, чи дійсно пацієнти отримують передбачені законом медикаменти за встановленими правилами.

6. Сюрприз №5: Природні ресурси як стратегічний актив

Навіть у складних умовах ресурсна безпека залишається в полі зору регулятора. Постанова № 121 розблоковує позапланові заходи у сферах, що стосуються національного багатства, зокрема за рішеннями Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру).

Контроль посилюється у таких напрямках:

• Геологічне вивчення та раціональне використання надр: припинення незаконного видобутку та виснаження корисних копалин (на підставі абзацу восьмого ст. 6 Закону № 877-V).
• Охорона земель: державний контроль за цільовим та раціональним використанням земельних ресурсів.

Це підтверджує стратегічний курс: воєнний стан не є індульгенцією для безконтрольного виснаження природних активів України.

7. Висновок: Баланс між свободою бізнесу та безпекою громадян

Аналіз Постанови № 121 свідчить про те, що Україна впроваджує модель «розумного контролю». Це не повернення до тотального адміністративного тиску, а точкове налаштування нагляду там, де ризики для суспільства є найвищими. Держава залишає бізнесу простір для розвитку, але жорстко реагуватиме на порушення у сферах безпеки, екології та соціальної справедливості.

Нова реальність вимагає від підприємців аудиту власних процесів уже сьогодні. Постанова легітимізує вибіркову прозорість, яка стає обов’язковою умовою виживання на ринку. Чи готовий ваш бізнес підтвердити свою відповідність новим правилам гри?

Oновлено 03.03.2026