Оснащення підприємства вогнегасниками: як вибрати? Забезпечення об’єктів первинними засобами пожежогасіння належить до фундаментальних обов’язків кожного роботодавця. Наявність справних та правильно підібраних вогнегасників дає змогу оперативно ліквідувати займання ще до прибуття підрозділів ДСНС, упереджуючи масштабні збитки та загрозу життю працівників.

Відсутність засобів захисту, недостатня їх кількість або неналежний технічний стан тягнуть за собою суворі штрафні санкції під час інспекційних перевірок.

Відповідно до нормативних вимог Правил експлуатації та типізації вогнегасників, вибір типу й кількості пристроїв здійснюється з урахуванням категорії приміщень за пожежною небезпекою, їхньої загальної площі, а також фізико-хімічних властивостей матеріалів, що використовуються на виробництві.

Класифікація вогнегасників та сфери їх застосування

Тип вогнегасної речовини добирається під конкретні ризики та характер потенційного осередку пожежі:

• Порошкові (ВП). Найбільш універсальний варіант, призначений для ліквідації займань твердих речовин (клас A), рідких матеріалів (клас B), газів (клас C) та електрообладнання під напругою до 1000 В. Вони є оптимальним рішенням для виробничих цехів, складських комплексів, гаражів та автотранспорту.
• Вуглекислотні (ВВ). Незамінні для гасіння електроустановок під напругою, серверних кімнат, лабораторного обладнання та офісної техніки. Головна перевага вуглекислоти — вона ефективно збиває полум’я, не пошкоджує чутливу електроніку та не залишає слідів після використання.
• Водяні та водопінні (ВВ, ВПП). Використовуються для ліквідації пожеж органічних матеріалів (деревина, папір, текстиль, солома). Водночас їх суворо заборонено застосовувати для гасіння електроприладів під напругою через ризик ураження електричним струмом.

Розміщення, розрахунок кількості та технічний контроль

Розрахунок необхідної кількості вогнегасників проводиться окремо для кожного поверху та приміщення. При цьому враховується гранична площа, яку покриває один пристрій, а також відстань від можливого осередку займання: у громадських будівлях вона не повинна перевищувати 20 метрів, а у складських та виробничих зонах — від 15 до 30 метрів залежно від категорії небезпеки.

Усі вогнегасники на об’єкті підлягають обов’язковому обліку — на кожну одиницю заводиться експлуатаційний паспорт та присвоюється інвентарний номер. Наказом керівника призначається відповідальна особа за пожежну безпеку, яка зобов’язана не рідше одного разу на місяць проводити зовнішній огляд пристроїв (перевіряти цілісність пломб, тиск у балоні за манометром) та вносити записи до Журналу обліку. У разі закінчення гарантійного терміну або падіння тиску вогнегасники негайно направляються на технічне обслуговування чи перезарядку до акредитованого сервісного центру.

Oновлено 02.08.2026