Оцінювання повсякденного функціонування особи: що важливо знати? Процедура оцінювання повсякденного функціонування особи є ключовим етапом у системі встановлення статусу інвалідності, визначення ступеня втрати працездатності та формування Індивідуальної програми реабілітації (ІПР).

В Україні відбувається активна реформа системи медико-соціальної експертизи (МСЕК). Метою якої є перехід від застарілих бюрократичних підходів до оцінювання за міжнародними стандартами Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ). Це передбачає оцінку не лише самого медичного діагнозу. Також й того, як конкретний стан здоров’я впливає на здатність людини самостійно обслуговувати себе, пересуватися, працювати та інтегруватися в суспільство.

Згідно із нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров’я України та урядовими постановами, порядок направлення громадян на оцінювання чітко регламентований. Станом на 2026 рік формування пакета документів та передача медичних даних здійснюється переважно в електронній формі через інструменти Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). Це суттєво мінімізує корупційні ризики та спрощує процедуру для пацієнтів.

Перелік документів, необхідних для проведення оцінювання

Для ініціювання процедури оцінювання повсякденного функціонування та проходження експертної комісії необхідно підготувати чітко визначений комплект документів. Від повноти та правильності їх оформлення залежить оперативність розгляду справи.

Основний пакет документів включає такі папери та медичні виписки:

• Документи, що посвідчують особу. Паспорт громадянина України (або ID-картка з витягом про реєстрацію місця проживання), реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП). Для військовозобов’язаних — військово-обліковий документ.
• Направлення на оцінювання (форма № 088/о). Основний медичний документ, який оформлюється лікуючим лікарем або сімейним лікарем після проведення необхідного лікування, реабілітації та обстежень. Це підтверджують стійке порушення функцій організму.
• Медична документація та результати обстежень. Виписки з медичних карт стаціонарного хворого (форма № 027/о), консультаційні висновки профільних спеціалістів, результати лабораторних, інструментальних, променевих (КТ, МРТ, рентгенографія) та функціональних досліджень, що об’єктивно відображають динаміку захворювання.
• Документи про трудову діяльність та умови праці. Копія трудової книжки (або витяг з Електронної трудової книжки ПФУ) та Висновок про умови праці (для працюючих осіб). Також Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (форма П-4) чи Акт про нещасний випадок (форма Н-1), якщо підставою є виробнича травма або профзахворювання.
• Індивідуальна програма реабілітації (при повторному огляді). Для осіб, які проходять повторне оцінювання (переогляд), додається попередній висновок комісії та оцінка виконання заходів, передбачених раніше складеною ІПР.

Порядок подання документів та алгоритм проведення експертизи

Процедура оцінювання складається з кількох послідовних кроків — від первинного звернення до лікаря до отримання офіційного висновку:

• Формування медичної справи. Лікуючий лікар мультидисциплінарної команди або сімейний лікар заповнює направлення, зацифровує всі наявні медичні висновки та формує електронний пакет документів у системі ЕСОЗ.
• Передача матеріалів до експертної комісії. Документи направляються до відповідного медично-експертного підрозділу за місцем проживання або лікування особи. У разі якщо пацієнт перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні або не може пересуватися за станом здоров’я, оцінювання може проводитися виїзною комісією або заочно на підставі наданих медичних матеріалів.
• Проведення оцінювання за стандартами МКФ. Фахівці оцінюють показники здоров’я у поєднанні з обмеженнями життєдіяльності за такими категоріями, як самообслуговування, мобільність, орієнтація, спілкування, контроль поведінки та здатність до трудової діяльності.
• Прийняття рішення та видача документів. За результатами оцінювання комісія приймає рішення про встановлення або непідтвердження групи інвалідності, визначає відсоток втрати професійної працездатності, розробляє Індивідуальну програму реабілітації та передає відомості до Єдиного державного реєстру осіб з інвалідністю та Пенсійного фонду України.

Дотримання вимог щодо комплектації документів та своєчасне внесення даних до електронних систем дозволяє забезпечити об’єктивність експертної оцінки та гарантує реалізацію соціальних і реабілітаційних прав громадян.

Oновлено 16.08.2026